Психологія хвороби: чому нам так погано під час застуди

За вікном сніг, у тілі — озноб. Я хворію. Чому так важко переносити хворобу і що відбувається не лише з тілом, а й із психікою? Ділюсь кількома захопливими фактами з книги біолога Роберта Сапольскі про те, чому нам так зле, коли ми хворіємо.
«Заразіть людину грипом, що вражає дихальні шляхи; заразіть кішку інфекційною анемією, що вражає кров; заразіть вівцю ентеротоксемією, яка б’є по кишківнику — і всі вони будуть скаржитися на біль, ниючи відчуття й прагнення залізти в піжамі під ковдру».

Чому організм викликає такі симптоми або біологія хвороби простими словами

✔️ Імунна система мобілізує білі кров’яні тільця для боротьби з інфекцією. Коли патоген — вірус або бактерія — потрапляє в організм, його захоплює макрофаг — наша клітина-«утилізатор» чужорідного. Далі запускається складний ланцюг захисних реакцій — так званий клітинний імунітет.
✔️ Друга лінія захисту — гуморальний імунітет: Т-хелпери стимулюють вироблення В-лімфоцитів. Імунна система також використовує сигнальні молекули — цитокіни. Серед найвідоміших — інтерферони та інтерлейкіни. Один з них — IL-1 — передає сигнал тривоги від макрофага до Т-клітин і водночас надсилає сигнал у мозок. IL-1 змінює звичне сприйняття температури тіла: 36,6 °C починає відчуватись як «холодно». Стимулюючи вироблення простагландинів, він фактично підвищує температуру тіла.
✔️ Паралельно гіпоталамус починає виділяти кортикотропін-рилізинг-гормон (КРГ). Це речовина запускає гормональну реакцію на стрес: сигнал іде від гіпоталамуса до гіпофіза, а потім — до наднирників. КРГ знижує апетит, сексуальний потяг і репродуктивну активність.
✔️ Також IL-1 підвищує збудливість нейронів, які починають реагувати на подразники, що зазвичай ігноруються. І раптом починають боліти суглоби, ниють старі травми, запалюються очі.

Хвороба очима психіки: як внутрішня «дитина» реагує на вірус

Коли хворіє тіло — хворіє й психіка. У кожного з нас є внутрішня дитина, і хвороба її активує. Хочеться турботи, тепла, щоб хтось укрив пледом, приніс чаю та книжку.
Хворіти — важко. Але це не лише про тіло. Це про увагу до себе, до внутрішніх процесів. Дайте собі м’якість і підтримку — таку, яку ви дали б дорогій людині.
Особисто я проходжу всі стадії прийняття неминучого: заперечення — злість — торг — депресія — прийняття.
Найдовше затримуюся на депресії. І якщо не поніжити свою внутрішню дитину — дорослий у мені не прокинеться.

Що робити, щоб одужати швидше

Поніжити себе як слід! Попросити про допомогу: щоб привезли ліки, посиділи поруч, принесли чаю, почитали книжку, вислухали, як сумно бути хворим.
Якщо дозволити собі це попросити — і отримати — то на цю стадію піде від кількох годин до максимум кількох днів.
І вже зігріта, поніжена «дитина» зможе перемкнутися в режим «дорослого» — прийняти шлях до одужання з усіма обмеженнями, рутиною, ритуалами й прийомом ліків.
І тоді процес одужання піде швидше! 💛
______________________________________________________________________________
Якщо ви хочете краще зрозуміти, як справлятися з хворобами, дбати про себе в складні моменти, розв’язувати внутрішні конфлікти — я готова вас супроводжувати.
👉 Запис на консультацію — перейти