31 грудня у мене був черговий урок німецької мови онлайн, і моя репетиторка поставила, здавалося б, просте запитання: які у вас цілі на новий рік?
Це запитання немовби вибило мене з колії, викликало неочікувану хвилю емоцій — агресія, безсилля, апатія, — типовий психологічний відгук на посттравматичний стрес.

Війна і плани на майбутнє

Війна відібрала у кожного з нас горизонт планування. Стоїш на руїнах і думаєш: а чи вистачить мені сил щось збудувати? А чого я хочу? І коли стороння людина просто поцікавилася «камо грядеші», я раптом знову зіткнулася з цими руїнами та власним відчуттям безсилля, неможливості планування, втрати орієнтирів.

Війна та криза особистих орієнтирів 

Вплив війни на психіку неминучий: вона відбирає у нас найцінніше — горизонт планування.
Стоїш на руїнах і питаєш себе: чи вистачить сил будувати знову? А коли хтось запитує «камо грядеши?» — ти знову опиняєшся в цій внутрішній тиші, де немає жодної відповіді.

Пристрасть, що згасла та страх згасання

Колись мрія народжувала енергію. Бажання ставало метою.

Але під бій курантів на рубежі 2022 та 2023 років… не сталося. Емоційне вигоряння, яке накопичувалося, стало очевидним.

Мій 14-річний син нещодавно у розмові про споживацтво раптово змістив тему в інший бік – сказав, що, щоб стати підлітком, йому довелося зняти рожеві окуляри, «вбити» дитину в соб

Будь-який перехід на новий рівень вимагає смерті старого. Прощання.
А будь-яке прощання у гештальт-підході будується за принципом: «Thank you, Fuck you. And goodbye».
Як фахівець у сфері гештальт-терапії, я знаю: внутрішня порожнеча після втрат — це частина шляху. Але вона ж і точка росту.

Отже, почнемо:

Thank you

📍 У 2022 році я відкрила в собі сили для далеких мандрівок — три тисячі кілометрів туди й назад. Це був мій спосіб подолати тривожність та емоційне вигоряння.

📍 Мій син став для мене не просто дитиною, а вчителем. Його вміння бути в моменті — це те, чому я сама ще вчуся.

📍 У моєму житті з’явилося багато чудових людей, а найважливіше — я навчилася бути підтримкою іншим, не втрачаючи себе.

📍 Я повернулася до вивчення німецької мови для емігрантів, відчуваючи, як важливо бути зрозумілою у світі, що змінюється.

📍 Я продовжую навчання у Київському гештальт-інституті за напрямом «Сексуальність і тілесність» — важлива частина психотерапії жіночого досвіду під час війни.

📍 І я досі працюю у сфері, переконуючись, що людський фактор — ключ до успіху будь-якого проєкту.

Я таки побувала в Парижі, хоч і не було такої мрії …і я не померла…

Fuck you

🔻 Багато злості на агресора, на війну, на політиків, на несправедливість світу — усе це частина психологічного проживання війни.
🔻 Безсилля. Обмежений ресурс. Неможливість «перемкнутись»… Але це теж частина шляху.
🔻 Смуток — за все, що залишилося непрожитим. І це також треба визнати, прожити й відпустити.

Goodbye

Прощання — це завершення циклу. І як говорить гештальт: «Thank you. Fuck you. And goodbye».

Без прощання неможливо почати нове життя після втрати. І навіть якщо зараз немає бажань і планів, можливо, це простір, де зароджується нова внутрішня сила.
Що ж, прощавай, старий рік. Без оцінок – ти був. Учив. Давав. Забирав.
І тепер ти – спогад.
______________________________________________________________________________
У складні моменти важливо мати поруч когось, хто може почути та зрозуміти. Якщо ви шукаєте психологічну підтримку — запрошую на індивідуальні онлайн-сесії. Ви не самі.
👉 Запис на консультацію — перейти